1. Словник української мови в 11 томах

храпа

ХРА́ПА¹, и, ж., розм. Те саме, що храп¹.

Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з’єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (Кучер, Прощай.., 1957, 241).

ХРА́ПА², и, ж., діал. Замерзла грязь на дорозі.

Тяжко на коні храпою їхати (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. храпа — хра́па іменник жіночого роду замерзла грязь Орфографічний словник української мови
  2. храпа — ХРА́ПА¹, и, ж., розм. Те саме, що храп¹. Він чистив бугая, водив по корівнику, смикаючи за цепа, що з'єднувався з великим залізним кільцем, управленим бугаю в храпу (В. Кучер). ХРА́ПА², и, ж., діал. Замерзла грязь на дорозі. Тяжко на коні храпою їхати (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. храпа — I -и, ж., розм. Те саме, що храп I. II -и, ж., діал. Замерзла грязь на дорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. храпа — МО́РДА (передня частина голови тварини), ПИ́СОК, ХРАП, ХРА́ПА розм. (перев. коней, великої рогатої худоби). Мати товче кота мордою в каганець (С. Васильченко); Узяв коня за повід — любовно погладив по морді лисого (А. Словник синонімів української мови
  5. храпа — Храпа, -пи ж. Колоть на дорогѣ, замерзшая грязь. Тяжко на коні храпою їхати. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка