1. Словник синонімів української мови

хрумкати

ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Гуцало); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний); Поївши свіжих, добре засмажених бичків, які смачно хрумтіли на зубах, Вітя знову повернувся до батька (В. Собко); Коні лунко хрумкали овес й форкали від куряви (З. Тулуб); Кирилова конячина хрупає мляво солом'яну січку (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумкати — хру́мкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрумкати — див. їсти; хрупати Словник синонімів Вусика
  3. хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (І. Франко); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва .. Словник української мови у 20 томах
  4. хрумкати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хрумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (Фр., II, 1950, 17); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва.. Словник української мови в 11 томах
  6. хрумкати — Хрумкати, -каю, -єш гл. = хрумати. Словник української мови Грінченка