хрумкати
хру́мкати
-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм.
Те саме, що хрумати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрумкати — хру́мкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хрумкати — див. їсти; хрупати Словник синонімів Вусика
- хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (І. Франко); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва .. Словник української мови у 20 томах
- хрумкати — ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Словник синонімів української мови
- хрумкати — ХРУ́МКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що хру́мати. А мій газда йде передом та аж хрумкає з заїлості (Фр., II, 1950, 17); З поваги до говільниць, та й співчуваючи їм у їхньому сьогоднішньому голодуванні, обидва.. Словник української мови в 11 томах
- хрумкати — Хрумкати, -каю, -єш гл. = хрумати. Словник української мови Грінченка