1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хрумкий

хрумки́й

-а, -е.

Який видає тріск, хрумтить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумкий — хрумки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хрумкий — [хрумкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. хрумкий — ХРУМКИ́Й, а́, е́. Який видає тріск, хрумтить. Тут він упав на хрумкий пісок (І. Микитенко); Шумаков випив дві склянки чаю, заїдаючи хрумким печивом (С. Голованівський); Зітхала конячина, тюпала по дорозі. Словник української мови у 20 томах
  4. хрумкий — ХРУСТКИ́Й (який тріщить при розжовуванні), ХРУМКИ́Й, ХРУМТЛИ́ВИЙ, ХРУМКОТЛИ́ВИЙ, ХРУСКОТЛИ́ВИЙ. Хрустке печиво; Хрумкі бублики; Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко). Словник синонімів української мови
  5. хрумкий — ХРУМКИ́Й, а́, е́. Який видає тріск, хрумтить. Тут він упав на хрумкий пісок (Мик., II, 1957, 208); Шумаков випив дві склянки чаю, заїдаючи хрумким печивом (Голов., Тополя.., 1965, 333); Зітхала конячина, тюпала по дорозі. Словник української мови в 11 томах