1. Словник синонімів української мови

хрупостіти

ХРУ́МАТИ (видавати хрумкіт при розжовуванні; їсти що-небудь з хрумкотом), ХРУМТІ́ТИ, ХРУ́МКАТИ розм., ХРУ́ПАТИ розм., ХРУПОТІ́ТИ підсил. розм., ХРУПОСТІ́ТИ підсил. розм. Якимаха картоплю їв, хрумав цибулиною (Є. Гуцало); У стайні хрумають коні смачне степове сіно (Панас Мирний); Поївши свіжих, добре засмажених бичків, які смачно хрумтіли на зубах, Вітя знову повернувся до батька (В. Собко); Коні лунко хрумкали овес й форкали від куряви (З. Тулуб); Кирилова конячина хрупає мляво солом'яну січку (П. Козланюк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрупостіти — хрупості́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хрупостіти — див. хрупати Словник синонімів Вусика
  3. хрупостіти — ХРУПОСТІ́ТИ, ощу́, ости́ш, недок., що, розм. Підсил. до хру́пати 1, 2. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять (П. Куліш); По полях ми з Вишнею бродили Восени, шукаючи зайців, І бур'ян пожовклий, посивілий Під ногами срібно хрупостів (М. Словник української мови у 20 томах
  4. хрупостіти — -ощу, -остиш, недок., перех. і неперех., розм. Підсил. до хрупати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрупостіти — Хрупоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть і хрупості́ти, -пощу́, -пости́ш, -постя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хрупостіти — ХРУПОСТІ́ТИ, ощу́, ости́ш, недок., перех. і неперех., розм. Підсил. до хрупати 1, 2. По полях ми з Вишнею бродили Восени, шукаючи зайців, І бур’ян пожовклий, посивілий Під ногами срібно хрупостів (Рильський, III, 1961, 318); Та хрупостів льодок у бокаях [бакаях] тугих (Драч, Поезії, 1967, 177). Словник української мови в 11 томах
  7. хрупостіти — Хрупостіти, -пощу, -стиш гл. Хрустѣть, трещать. Чи чуєш? се кістки в зубах так хрупостять. К. Дз. 144. Словник української мови Грінченка