хруснути
ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) . — Док.: трі́снути, хру́снути. Кукурудза тріщала під його ногами (І. Нечуй-Левицький); Біля нього щось тріскало, лопалося, шпурляло снігом у очі (Григорій Тютюнник); Під чобітьми тріскоче сухий будяк (М. Чабанівський); Тріскотять за селом постріли (О. Донченко); Очі (змія) полум'ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли, З рота злий язик шипів (Я. Щоголів); Крутили (люди) опришкові руки.., давили за горло, шваркали головою, що аж в'язи хрускали (Г. Хоткевич); — Що ж у вас болить? — Та все болить... — Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Панас Мирний); Фуфайки наші починають полускувати — замерзають (О. Гончар); — То яєчня у тебе сичала, точніше — шкварчала. Ти саме смажив яєчню! (А. Крижанівський).
Значення в інших словниках
- хруснути — хру́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- хруснути — ХРУ́СНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хрусті́ти, хру́скати. Хруснув лід, а я з гринджолами у воду... (Марко Вовчок); “Де ж би вона сховалася? – бідкається Настя. – Хіба чи не за отим кущем?” – сіла додолу, надкрадається тихесенько, щоб не хруснути (С. Словник української мови у 20 томах
- хруснути — -ну, -неш, док. Однокр. до хрустіти, хрускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хруснути — Хру́снути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хруснути — ХРУ́СНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хрусті́ти, хру́скати. Хруснув лід, а я з гринджолами у воду… (Вовчок, VI, 1956, 305); «Де ж би вона сховалася? — бідкається Настя.— Хіба чи не за отим кущем?... Словник української мови в 11 томах
- хруснути — Хруснути, -ну, -неш гл. Треснуть, захрустѣть разъ. Хруснуло, як оріх, шуснуло, як у міх. Ном. № 13344. Словник української мови Грінченка