хруснути

ХРУ́СНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до хрусті́ти, хру́скати.

Хруснув лід, а я з гринджолами у воду... (Марко Вовчок);

“Де ж би вона сховалася? – бідкається Настя. – Хіба чи не за отим кущем?” – сіла додолу, надкрадається тихесенько, щоб не хруснути (С. Васильченко);

Данило Багрич прокинувся. Перевернувся з боку на бік. Металева сітка хруснула під ним, немов суглоби живої істоти (Л. Дмитерко);

Ампула стрихніну, яку вона тримала в руці, щоб зробити впорскування, випала з її пальців і хруснула на долівці (Ю. Смолич);

Магда зітхнула глибоко й присіла біля неї. Вона стисла колінами руки, аж хруснули (С. Тудор);

Хлопчик бачив, як дід хрестив постелю, курінь і ще раз його, потім ліг, – хруснули кістки старого, мов сухі тріски (Панас Мирний);

Потяглася [Басова] так, що аж хруснули кісточки (В. Собко);

Він силкувався не хруснути гілкою, не шелеснути листям (І. Франко);

Вона підняла вгору руки і потяглася смачно всім тілом, хруснувши кісточками (М. Коцюбинський);

Панас, важкий, як брила, хруснувши суглобами, підвівся й пішов з хати (А. Іщук);

// безос.

Він сів на залізний брус і жадібно дихнув, розправив спину й плечі, аж хруснуло в суглобах (І. Микитенко);

* Образно. Зійде радісний день, – як звіриний хребець, Хрусне лад у ворожому стані! (І. Вирган);

Він чув, як Галка переступила з ноги на ногу .. Раніше він ще думав, що їй буде так важко переступити цей поріг. Хруснув уже затвердлий в душі льодок, черконув гострими закраїнами по серцю (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

хруснути

Значення в інших словниках