1. Словник синонімів української мови

хрустіти

ВЕРГУНИ́ (смажене в смальці або олії солодке печиво, що має форму довгастих смужечок), ХРУ́ЩИКИ, ХРУСТИ́, ВЕРТУНИ́ діал. Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко); Разом з варенухою подали на стіл яблука, груші, горіхи, хрусти (І. Нечуй-Левицький).

ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) . — Док.: трі́снути, хру́снути. Кукурудза тріщала під його ногами (І. Нечуй-Левицький); Біля нього щось тріскало, лопалося, шпурляло снігом у очі (Григорій Тютюнник); Під чобітьми тріскоче сухий будяк (М. Чабанівський); Тріскотять за селом постріли (О. Донченко); Очі (змія) полум'ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли, З рота злий язик шипів (Я. Щоголів); Крутили (люди) опришкові руки.., давили за горло, шваркали головою, що аж в'язи хрускали (Г. Хоткевич); — Що ж у вас болить? — Та все болить... — Чоловік став підводитись, і чутно було, як хрущали його кістки (Панас Мирний); Фуфайки наші починають полускувати — замерзають (О. Гончар); — То яєчня у тебе сичала, точніше — шкварчала. Ти саме смажив яєчню! (А. Крижанівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрустіти — хрусті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хрустіти — див. хрупати Словник синонімів Вусика
  3. хрустіти — ХРУСТІ́ТИ, хрущу́, хрусти́ш, недок. Утворювавати тріск, хрускіт; тріщати. Він ліз вже на дерево, важкий у своїй свиті, як ведмежа, аж хрустіли галузки (М. Коцюбинський); Хрустить пісок пустині Під поступом важким (І. Словник української мови у 20 томах
  4. хрустіти — хрущу, хрустиш, недок. 1》 Видавати тріск, хрускіт. 2》 Тріщати (про кістки, суглоби і т. ін.). || чим. Створювати чим-небудь звуки, що нагадують хрускіт. Хрустіти пальцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрустіти — Хрусті́ти, хрущу́, хрусти́ш, -стя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хрустіти — ХРУСТІ́ТИ, хрущу́, хрусти́ш, недок. Видавати тріск, хрускіт. Він ліз вже на дерево, важкий у своїй свиті, як ведмежа, аж хрустіли галузки (Коцюб., II, 1955, 72); Хрустить пісок пустині Під поступом важким (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. хрустіти — Хрустіти, -щу, -стиш гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв. Словник української мови Грінченка