1. Словник синонімів української мови

худнути

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в'я́нути, бля́кнути, прив'яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів'яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). — Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.

ХУ́ДНУТИ (ставати худим або худішим, втрачати на вазі), СО́ХНУТИ, ВИСИХА́ТИ, МАРНІ́ТИ, МІЗЕРНІ́ТИ, ОПАДА́ТИ розм., СТУХА́ТИ жарт.; СПАДА́ТИ (перев. із сл. тіло). — Док.: сху́днути, поху́днути, похуді́ти, оху́днути рідше зсо́хнути (зсо́хти), ви́сохнути (ви́сохти), посо́хнути (посо́хти), посхну́ти, охля́нути (охля́ти), змарні́ти, помарні́ти, змізерні́ти, помізе́рніти, опа́сти, сту́хнути. Вона худла і блідла, чуючись трохи послабленою від посту при важкій праці в школі (М. Коцюбинський); За час, протягом якого я тут не був, тітка схудла, постарішала, очі їй попровалювались під лоба (Є. Гуцало); Коли надійшла осінь і зігнала його (діда) з любимих полонин, він марнів, сох, видимо, аж до відживляючої весни (І. Франко); Він боявся, що ми з Данилом так охлянемо на кислому молоці, що не зможемо тримати молотка в руках (М. Чабанівський); За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла; лице осунулось, і очі неначе пригасли (І. Нечуй-Левицький); — Тонна в бикові, а ти йому даєш два кілограми дерті? Травою щоб жив? .. Щоб охуд, опав? (К. Гордієнко); Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне (прислів'я); — Усе, було, тружусь, роблю — Аж з тіла спала (Л. Глібов). — Пор. 1. марні́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худнути — (ставати худим) сохнути, висихати, марніти// спадати з тіла. Словник синонімів Полюги
  2. худнути — ху́днути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. худнути — Ставати худим, спадати з тіла, танути, скидати жир, позбуватися жиру; док. СХУДНУТИ, (дуже) отягнутися на нитку, перепастися на смик; п! МАРНІТИ. Словник синонімів Караванського
  4. худнути — ХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. ху́днув, нула, ло і худ, ла, ло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати на вазі; мізерніти, спадати з тіла. – Ти все худнеш та мізернієш, аж дивитись на тебе жалко.., – сказала Гризельда (І. Словник української мови у 20 томах
  5. худнути — -ну, -неш; мин. ч. худ, худла, худло і худнув, -нула, -нуло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати вагу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. худнути — Ху́днути, -дну, -днеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. худнути — ХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. ху́днув, нула, ло і худ, ла, ло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати на вазі. — Ти все худнеш та мізернієш, аж дивитись на тебе жалко..,— сказала Гризельда (Н.-Лев., VII, 1966, 187); Вона марніла, блідла, худла. Словник української мови в 11 томах
  8. худнути — Худнути, -ну, -неш гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300. Словник української мови Грінченка