1. Словник синонімів української мови

худокостий

КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами). Це була стара дівка, до неможливого кістлява і з лорнетом (З. Тулуб); Його мати, худа костиста особа, стріляла за ним лютими очима (О. Кобилянська); Кощаве обличчя старого було спокійне (К. Гордієнко); Незабаром з'явився маслакуватий кривоклубий кінь (М. Стельмах); Їздовий — сивий, сухокостий гуцул, загорнутий, наче в рурку, в широчезний пояс (І. Волошин); Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Марко Черемшина); Шкапи були все захуджені, миршаві, сухоребрі (І. Нечуй-Левицький); З худоребрих тіл скинуть селянське дрантя.. і кожному, як записано у протоколі, дадуть по сто різок (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. худокостий — худоко́стий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. худокостий — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. худокостий — ХУДОКО́СТИЙ, а, е, діал. Кістлявий, худий. Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
  4. худокостий — -а, -е, діал. Кістлявий, худий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. худокостий — ХУДОКО́СТИЙ, а, е, діал. Кістлявий, худий. Худокосте, захмарене дідове лице ясніло під сивим, гей вишневий цвіт, волоссям (Черемш., Тв., 1960, 36). Словник української мови в 11 томах