хутрянка

ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш); Вийшла людина. Широкі плечі Їй покривала тепла доха (М. Шеремет); Юзя лежала укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (А. Свидницький); Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (В. Сосюра); Надіну хутрянку, вийду, сядемо в садочку та й просидимо цілу ніч (Словник Б. Грінченка); Мала (Люся) намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хутрянка — хутря́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хутрянка — ХУТРЯ́НКА, и, ж., розм. Шубка, кожушок. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч (Сл. Б. Грінченка); // Покривало з хутра. Доліва-Ясенський сидів на ганку в глибокому кріслі, загорнувши хутрянкою ноги (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. хутрянка — -и, ж., розм. Шубка, кожушок. || Покривало з хутра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хутрянка — ХУТРЯ́НКА, и, ж., розм. Шубка, кожушок. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч (Сл. Гр.); // Покривало з хутра. Доліва-Ясенський сидів на ганку в глибокому кріслі, загорнувши хутрянкою ноги (Тулуб, Людолови, II, 1957, 328). Словник української мови в 11 томах
  5. хутрянка — Хутрянка, -ки ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41. Словник української мови Грінченка