хутро

СМУ́ШОК (овеча вичинена шкура), СМУХ, БИ́РКА діал. Іще зранку.. понадівали на підголені голови шапки козацькі з решетилівських смушків (Г. Квітка-Основ'яненко); Людям дивно бачити на старості новий, оторочений голубим смухом кожух (М. Стельмах). — Пор. 1. ху́тро.

ХУ́ТРО (вичинена шкура хутрового звіра чи взагалі тварини з густою шерстю), ШКУ́РА, ШКУ́РКА, ФУ́ТРО діал. Жадібно хапав він срібні келихи з різьблених мисників, коштовні хутра, постави і все, що впадало йому в око (З. Тулуб); Дочка примірює до чорного пальта білий ковнірчик з заячої шкурки (Мирослав Ірчан); Шкурки сріблясто-чорних лисиць; З-за горбочка на місток Мов вродилися панські сані. Завиті в коцах та футрах, В село вертали пан і пані (І. Франко). — Пор. сму́шок.

ШЕРСТЬ (волосяний покрив тварин), ШУ́БА розм.; ВО́ВНА, РУ́НО, ВРУ́НО діал., ВО́ВНИЦЯ діал. (перев. у овець, кіз); ХУ́ТРО (волосяний покрив перев. у хижаків, гризунів); ПУХ (ніжний, м'який — у деяких тварин). Вовк стояв, широко розставивши лапи, сіра шерсть на спині ледь-ледь здригалась (Є. Гуцало); Сірко вчепився зубами до шуби і немилосердно вихав на всі боки нещасного ведмедя (І. Нечуй-Левицький); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнастою вовною на колінах і грудях (З. Тулуб); Чорні коси одхилились до плечей і гойдались, як густе руно, на повітрі (І. Нечуй-Левицький); М'які, суцільні вруна одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар); З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже м'яке, легеньке і тепле (М. Трублаїні); Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з густим пухом (з журналу). — Пор. підше́рстя.

ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш); Вийшла людина. Широкі плечі Їй покривала тепла доха (М. Шеремет); Юзя лежала укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (А. Свидницький); Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (В. Сосюра); Надіну хутрянку, вийду, сядемо в садочку та й просидимо цілу ніч (Словник Б. Грінченка); Мала (Люся) намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Ірина Вільде).