цементувати

ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил., СПА́ЮВАТИ підсил., ЦЕМЕНТУВА́ТИ підсил., ЗЦЕМЕНТО́ВУВАТИ підсил., КОНСОЛІДУВА́ТИ книжн. — Док.: згуртува́ти, організува́ти, об'єдна́ти, з'єдна́ти, поєдна́ти, злютува́ти, спая́ти, зцементува́ти, консолідува́ти. Світлана Остапівна згуртувала районну молодь так, що любо було глянути (Ю. Яновський); Їде Килигей знайомими місцями, де промайнула молодість, де гуртував повстанців супроти Антанти (О. Гончар); Скільки відважних сердець об'єднували вони, вели за собою непроглядної ночі фашистської навали..! (Ю. Яновський); Що людині треба? Пісню треба, що єднає Землю, душу, небо (А. Крижанівський); Сьогодні ви з'єднали свої серця на віки вічні (В. Кучер); Білютін зумів злютувати бійців і командирів своєї частини в боєздатний колектив (І. Ле); Одна мета спаяла нас (В. Сосюра); І хто ряди цементував Без клятви, без уставу? (Т. Масенко); Слід консолідувати всі прогресивні сили, щоб вивести країну з тієї ситуації, в якій вона опинилась (з газети). — Пор. 1. єдна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементувати — Покривати <�з'єднувати> цементом; (будівельні суміші) бетонувати; П. згуртовувати, братати, об'єднувати, (дружбу) зміцнювати. Словник синонімів Караванського
  2. цементувати — цементува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. цементувати — ЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. 1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Згуртовувати, зміцнювати, організовувати кого-, що-небудь. І хто ряди цементував без клятви, без уставу? (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  4. цементувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. 1》 Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2》 Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3》 перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цементувати — Цементува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цементувати — ЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. 1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах