цементувати

Покривати <�з'єднувати> цементом; (будівельні суміші) бетонувати; П. згуртовувати, братати, об'єднувати, (дружбу) зміцнювати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементувати — цементува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. цементувати — ЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, спец. 1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Згуртовувати, зміцнювати, організовувати кого-, що-небудь. І хто ряди цементував без клятви, без уставу? (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  3. цементувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. 1》 Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2》 Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3》 перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цементувати — ЗГУРТО́ВУВАТИ (створюючи між ким-, чим-небудь міцний зв'язок, єдність, зливати в одне ціле на основі спільності поглядів, інтересів, переконань), ГУРТУВА́ТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ, ОБ'Є́ДНУВАТИ, ЄДНА́ТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ЗЛЮТО́ВУВАТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. цементувати — Цементува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цементувати — ЦЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. 1. Піддавати цементації (у 1, 2, 4 знач.). 2. Покривати, скріплювати цементом та іншими речовинами. 3. перен. Добиватися єдності; згуртовувати, зміцнювати кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах