1. Словник синонімів української мови

цоркати

ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм., ТІКТА́КАТИ розм., ТОКОТА́ТИ (ТОКОТІ́ТИ) підсил. розм. (про годинниковий механізм). — Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти (процокоті́ти), цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цоркати — цо́ркати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. цоркати — ЦО́РКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Цокати (див. цо́кати¹). Коли увійшла [Маруся], нарешті, в ліс і, цоркаючи зубами, загортаючися в перемоклу киптарину та ховаючи мокрі коси, шукала очима, – не знала, де дітися. Тут було не ліпше (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. цоркати — -аю, -аєш, недок., діал. Цокати (див. цокати I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цоркати — ЦО́РКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Цокати ( див. цокати¹). Коли увійшла [Маруся], нарешті, в ліс і, цоркаючи зубами, загортаючися в перемоклу киптарину та ховаючи мокрі коси, шукала очима,— не знала, де дітися. Тут було не ліпше (Хотк., II, 1966, 220). Словник української мови в 11 томах
  5. цоркати — Цоркати, -каю, -єш, одн. в. цоркнути, -кну, -неш гл. 1) = цокати, цокнути. Угор. 2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі. Вх. Зн. 78. Словник української мови Грінченка