1. Словник синонімів української мови

цяцька

БЛИ́СКІТКА (перев. мн. — блискуча пластинка, лусочка, цятка і т. ін., що нашиваються на одяг як прикраса), БЛИ́ЩИК, ЛЕЛІ́ТКА, ЦЯ́ЦЬКА розм. Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання, Усе в блискітках, в гаптуванні гарнім (М. Рильський); А й гарно ж отой на гармонію грає! Та й сам гарний — одежа аж вилискується, а пояс так і сяє ввесь од блищиків та від ґудзиків (Б. Грінченко); А вона (Ганна) наближалася без хустки, весняновида в білому платті, з рожевими лелітками (М. Рудь); Так зате ж кожух я вволю Крейдою наб'ю, Мережками і цяцьками Береги прош'ю (прошию) (Я. Щоголев).

І́ГРАШКА (предмет, яким бавляться діти), ЦЯ́ЦЬКА, ЗА́БАВКА, ВИ́ГРАШКА, ЦЯ́ЦЯ дит. Коли хворіла Галина, то мати приносила їй найкращі іграшки (І. Ле); Настуся надзвичайно любила цяцьки та ляльки, — це найвище дитяче штучництво (І. Нечуй-Левицький); А щоб за кіньми було око, домовився з онучком Петрусем, що, коли догляне за кіньми, дасть тому дорогу забавку (Григір Тютюнник); Якось я два деньки бігав по крамницях. Шукав онуку виграшку — корову або теличку (О. Ковінька); (Дитинка (до Елеазара, простягаючи руки до арфи):) Дай цяцю, дядю! (Леся Українка)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цяцька — Іграшка, лялька, забавка, виграшка, цяцянка; ЕВ. зброя; ЖМ. витребенька; цяця. Словник синонімів Караванського
  2. цяцька — див. іграшка Словник синонімів Вусика
  3. цяцька — [ц’ац'ка] -ц'кие, д. і м. ц'ац':і, мн. ц'ац'ки, ц'ац'ок дв'і ц'ацькие Орфоепічний словник української мови
  4. цяцька — ця́цька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ця́цьки Орфографічний словник української мови
  5. цяцька — ЦЯ́ЦЬКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. цяцька — -и, ж. 1》 Річ, призначена дітям для гри; іграшка. || перен., розм. Те саме, що зброя 1). || перен., розм. Те, що є предметом розваги, утіхи і т. ін. 2》 розм. Витончена, часто дорога річ (статуетка, вазочка і т. ін.), вживана для прикрашення приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цяцька — як (мов, на́че і т. ін.) ця́цька. Гарно прибраний, чепурний; зі смаком одягнений, оформлений, оздоблений і т. ін. І теє, й теє замишляв (я).. Фразеологічний словник української мови
  8. цяцька — Ця́цька, ця́цьки, ця́цьці; цяцьки́, цяцьо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цяцька — ЦЯ́ЦЬКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; іграшка. Павлусь і Лелія тихо линули понад юрбою і придивлялись до крамниць, там-бо у вікнах було виставлено багато всякого дива, там і ляльки, там і цяцьки, там і ласощі різні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. цяцька — Цяцька, -ки ж. Игрушка. Дурному і лубок цяцька. Ном. № 6496. Словник української мови Грінченка