1. Словник синонімів української мови

цілик

ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Донченко); За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Леся Українка); Цієї зими снігу було багато, позаносило всі шляхи, нагорнуло кучугури високі (А. Хижняк); Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів. Вони трохи нагадують піщані дюни в пустинях (М. Трублаїні); Дві ночі бушувала надворі страшна метіль, шумів грізний вітер і засипав заметями сніговими дорогу (І. Франко); Снігові забої; — Піднялась страшенна хуртовина, а я й вийшла з хати; тільки переступила поріг, а мене як підхопить вітер — та в сугорб..! (О. Стороженко); Вітер замітав на пагорбах сніги й робив великі перемети в балках, замітав шляхи (І. Ле і О. Левада).

ЦІЛИНА́ (неходжене, неїжджене місце), ЦІЛИ́К розм., ЦІЛИ́ННИК розм. (Лицар:) Він без дороги йде все цілиною (Леся Українка); І все-таки Олексій з дороги звернув. Відшукав польову стежку, що мала завести його на цілинник, а звідти й на вибалок (В. Логвиненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілик — див. ґрунт; Земля Словник синонімів Вусика
  2. цілик — ці́лик іменник чоловічого роду у зброї ціли́к іменник чоловічого роду цілина Орфографічний словник української мови
  3. цілик — ЦІ́ЛИК, а, ч., спец. Найпростіший прицільний пристрій на стволі зброї і на гарматних панорамах. ЦІЛИ́К, а́, ч. 1. розм. Цілина 1. Але нема нам куди подітися, і осіли ми за рікою Галицею, на невдобах, не жити, а віку доживати. Словник української мови у 20 томах
  4. цілик — I ціл`ик-а, ч. 1》 розм., заст. Цілина (у 2 знач.). || Великий сніговий замет. 2》 гірн. Масив ґрунту з корисними копалинами, який залишається незайманим при розробці родовища. II ц`ілик-а, ч., спец. Найпростіше прицільне пристосування на стволі зброї і на гарматних панорамах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цілик — Частина гірничої породи, охоплена виробками, ще не порушена гірничими роботами. Універсальний словник-енциклопедія
  6. цілик — ЦІ́ЛИК, а, ч., спец. Найпростіше прицільне пристосування на стволі зброї і на гарматних панорамах. ЦІЛИ́К, а́, ч. 1. розм., заст. Цілина (у 2 знач.); // Великий сніговий замет. Словник української мови в 11 томах
  7. цілик — Цілик, -ка м. = цілина. Черк. у. Словник української мови Грінченка