чабарашка

ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.; ДУ́МА (народна ліро-епічна, сольна); ДУ́МКА (народна, часто журлива); КОЛОМИ́ЙКА (українська західна народна типу частівки); ЧАБАРА́ШКА діал., ШУ́МКА діал. (до танцю, перев. жартівлива); ШАНСОНЕ́ТКА (жартівливого характеру, часом фривольного змісту). Зійдемося на вигін за містом, де вітряки стоять, та як заспіваємо пісні, — аже на усе місто чути (Панас Мирний); Під час вишивання.. можна і лекцію послухати, гарну співанку вивчити (О. Маркуш); Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю (Т. Шевченко); Співаночки, складаночки, я вас не складала. Складали вас парубочки, а я переймала (коломийка); Народні думи — це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту (з підручника); Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку (І. Франко); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чабарашка — ЧАБАРА́ШКА, и, ж. Давній український народний побутовий танець (близький за характером до козачка) і пісня до нього. Мелодії чабарашки обробляли українські композитори; п'єсу для скрипки в супроводі фортепіано під назвою “Чабарашки” написав С. Людкевич (з наук. літ.); Танцювати чабарашку. Словник української мови у 20 томах
  2. чабарашка — чабара́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чабарашка — -и, ж. Близький за характером до козачка український народний побутовий танець і пісня до нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чабарашка — Чабара́шка, -шки, -шці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чабарашка — ЧАБАРА́ШКА, и, ж. Близький за характером до козачка український народний побутовий танець і пісня до нього. Словник української мови в 11 томах
  6. чабарашка — Чабарашка, -ки ж. = чеберячка. У Головацкаго: родъ пѣсенки. Гол. II. 195. Поскачу чабарашки, лізу по під стіл рачки. Чуб. V. 1088. Словник української мови Грінченка