чабарня

КОША́РА (загорода або хлів для овець, кіз); ВІВЧА́РНЯ, ОВЕЧА́ТНИК розм. (хлів або повітка для овець); ЧАБА́РНЯ (у степу — загорода, хлів для овець з приміщенням для чабанів). Він був добрий господар. Йому спало на думку піти та оглядіти фольварк: подивитись на табуни коней, на товар у загородах, на отари овець в кошарах (І. Нечуй-Левицький); Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники (З. Тулуб); — Отим би такий кожух, — нарешті каже Демид, поглядаючи в бік овечатника, де в цей час кілька жінок лінькувато місять глину в замісі. — А то як працюють, так завжди мерзнуть (О. Гончар). — Пор. за́города.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чабарня — ЧАБА́РНЯ, і, ж., заст. У степу – загорода, хлів для овець із приміщенням для чабанів; вівчарня. Отаман та задумав об'іжджати чабарні (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. чабарня — чаба́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чабарня — -і, ж. 1》 Загорода й хліви для овець; вівчарня. 2》 Житло пастухів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чабарня — ЧАБА́РНЯ, і, ж, 1. Загорода й хліви для овець; вівчарня. 2. Житло пастухів. Словник української мови в 11 томах
  5. чабарня — Чабарня, -ні ж. Овчарня, загороды и хлѣвы для овець и жилище пастуховъ. Мнж. 89. Отаман та здумав об'їжджати чабарні. Мнж. 131. Словник української мови Грінченка