1. Словник синонімів української мови

чад

ДИМ (суміш продуктів згоряння, що виділяються в повітря), КУ́РИВО розм.; КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ (густий, чорний); ЧАД (їдкий, задушливий — перев. при поганому горінні). Мов туманом, сірим димом оповиті села, ліси, поля, і луги... (Т. Осьмачка); До неба підіймалась хмара пари, як куриво од великого пожарища (О. Стороженко); Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Ю. Смолич); Дим у кузні, кіпоть сиза... (І. Нехода); Погасла свічка, — тільки кінчик ґнота Червону іскру кидає в темноту, Страшенний чад розливши навкруги (П. Грабовський).

ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Гіркуватий запах квіток лоскотав йому ніздрі (В. Козаченко); В сухий настій лісових трав і квітів вплітається вологий повів нещодавно внесених з льоху яблук і ярого меду (М. Стельмах); Гіркі подихи піднесе мені степ (Ю. Яновський); Йшов землянкою запашний полинний дух (З. Тулуб); Матіола квітла на грядках.. І лила лукаво-ніжний пах В сині вікна білого сільбуда (М. Рильський); Ані черешень, ані гаю, ані струнких тополь, — зате все в млоснім чаді завмирає, коли акація цвіте (І. Муратов). — Пор. 1. па́хощі.

САМОЗАБУТТЯ́ (найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження), ЕКСТА́З підсил.; ЧАД (перев. з відтінком несхвалення). До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени (О. Гончар); Медовий місяць Марусі пролітав, як у сні. Ні разу не задумалася, весь час в екстазі (Г. Хоткевич); В чаді ревнощів Лариса поставила перед братом вимогу, щоб Надія більше не працювала вкупі з Лебедем (Я. Баш). — Пор. 1. захо́плення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чад — Чад іменник чоловічого роду озеро в Африці; держава Орфографічний словник української мови
  2. чад — кн. чадний газ, т. оксид вуглецю, ЖМ. їдкий дим, (від бузини) сморід, П. (ревнощів) шал, засліплення, (чвар) задуха, тяжка атмосфера, ФР. запаморочення, безпам'ять <н. як у чаду>, п! ХМІЛЬ Словник синонімів Караванського
  3. чад — див. вонь Словник синонімів Вусика
  4. чад — ЧАД, у, ч. 1. Задушливий отруйний безбарвний газ, який утворюється при неповному згорянні різних видів палива; чадний газ. Дурній голові чад не вадить (прислів'я); Герметичні печі мають ще ту перевагу, що при хорошій конструкції їх можна не закривати .. Словник української мови у 20 томах
  5. чад — (-у) ч.; крим., нарк. Стан алкогольного або наркотичного сп'яніння. БСРЖ, 663; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 519. Словник жарґонної лексики української мови
  6. чад — -у, ч. 1》 Задушливий отруйний газ, який утворюється за неповного згоряння вугілля, жиру і т. ін.; чадний газ. || Їдкий, задушливий дим, що виділяється при поганому горінні вугілля, рідкого палива і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. Чад — I держава у Центр. Африці. Більша частина знаходиться у Чадській улоговині; на пн. (район Сахари) гірський масив Тібесті (Емі-Куссі, 3415 м), на сх. плоскогір'я (Еннеді Вадай); клімат тропічний континентальний, вкрай сухий, на пд. Універсальний словник-енциклопедія
  8. чад — Чад, ча́ду, в -ду́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. чад — ЧАД, у, ч. 1. Задушливий отруйний газ, який утворюється при неповному згорянні вугілля, жиру і т. ін.; чадний газ. Дурній голові чад не вадить (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
  10. чад — Чад, -ду м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом. Ном. № 8380. Словник української мови Грінченка