чвалом

ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм. — Кінь скаче вчвал, що сили є, щодуху (Леся Українка); Застояний жеребець чвалом влітає в нові вулиці (М. Стельмах); Вскач промчали два ескадрони донських козаків (С. Добровольський); Коник з місця взяв ускач (І. Микитенко); Не оглянувся Павло. Пустив коня навскач (І. Кириленко); Встиг лише кинути: — Що? — і навскоки до міста (П. Панч); Посміхнувся, втішений прекрасними кіньми і гарячими верхівцями, що кар'єром гнали своїх коней (Ю. Яновський); Кінь захропів, скачучи галопом (І. Ле); Шкапійчина, наче що вкусило її, кинулась, сіпнула й пішла скоком (Панас Мирний); Він тільки дужче пригнувся до гриви.. і скочки влетів конем у ворота (А. Головко); Дід Омелько видавав збрую, наказував, щоб не гнали коней скочака (І. Багмут); Він б'є конячину, щоб наддати ходу, але конячина тільки занепокоєно озирається назад.., проте скачки не пускається (Є. Гуцало).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвалом — див. галопом; жваво; швидко Словник синонімів Вусика
  2. чвалом — ЧВА́ЛОМ і діал. ЧВАЛЕ́М, присл. Дуже швидким бігом; навскач. Задерши хвіст і зігнувши голову, вона [корова] чвалом пустилася на город Панаса (М. Коцюбинський); Хлопці, чуючи ріку вже близько, Закричали і побігли чвалом (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чвалом — чва́лом прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. чвалом — присл. Дуже швидким бігом; навскач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чвалом — уда́рити чва́лом. Швидко помчати, понестися (про коней). Гюргій зв’язав тарпанів за шиї своїм поясом і відпустив їх у поле, тарпани з місця вдарили чвалом, в несамовитості розшарпали пояс (П. Загребельний). Фразеологічний словник української мови
  6. чвалом — Чва́лом, чвале́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чвалом — ЧВА́ЛОМ, присл. Дуже швидким бігом; навскач. Задерши хвіст і зігнувши голову, вона [корова] чвалом пустилася на город Панаса (Коцюб., І, 1955, 443); Хлопці, чуючи ріку вже близько, Закричали і побігли чвалом (Фр. Словник української мови в 11 томах