чвара

БУ́РЯ (негода, що супроводжується сильним, навальним вітром, звичайно з дощем, грозою, а взимку — зі снігом), БОРВІ́Й поет., ХУРТОВИ́НА розм., ВІТРЯНИ́ЦЯ діал., ЧВА́РА діал.; БУРЕВІ́Й (сильна буря); ШТОРМ (сильна буря на морі і взагалі у великих водоймах); УРАГА́Н, ОРКА́Н заст. (сильна руйнівна буря — звичайно на морі, в степу); ЦИКЛО́Н розм. (сильна буря, що супроводжується ураганним вітром, — звичайно на морі, в степу). Буря йшла зі сходу. Сніжна хуртовина розгулялася по всьому, здавалось, світу (О. Довженко); Тільки й стрічалися нам, земляки наші, білі берези, Явори й темні дуби, до негоди та борвію звиклі (Леся Українка); Як зробилась на Чорному морі страшенна хуртовина.., дак чим Олексій Попович вирятувався? (Ганна Барвінок); Буває так, що валять дуб скажені буревії (М. Шеремет); Моря не видко було через туман. Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Ю. Яновський); Володі хотілось вискочити на палубу, підставити ураганові розхристані груди і вести "Сибіряк" назустріч грізним хвилям і нічному шторму (О. Донченко); Добре, що тебе не застав на морі циклон оцей, а то я й не знаю, що б се було (Леся Українка). — Пор. 1. гроза́, 1. завірю́ха.

ГРОЗА́ (дощ або градопад із громом і блискавкою), ГРОМОВИ́ЦЯ розм., ЧВА́РА діал. Після одного особливого випалу грому стає чути, як гроза, раптова літня гроза, затихає (Ю. Яновський); Дорога через Анди була жахливою. Доводилося йти під зливами й громовицями (Ю. Бедзик); Козак не боїться ні хмари, ні чвари (М. Номис). — Пор. 1. бу́ря.

РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм., РОЗРА́ДА розм., РОЗЛА́ДДЯ розм. (відсутність єдності, узгодження дій, думок, згоди між кимсь); МІЖУСО́БИЦЯ, УСО́БИЦЯ (перев. у феодальному суспільстві). Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі (П. Грабовський); Розказали кобзарі нам Про війни і чвари (Т. Шевченко); (Гелен:) Як дізнаються про те ахейці, що елліна убито без вини, то знову можуть розпочати чвару на довгі роки (Леся Українка); Незгода між.. інтелігенцією Галичини, той фанатизм, з яким ведуться між її партіями свари, не може не пошкодити поступу народу руського у Галичині (М. Драгоманов); Краще солом'яна згода, як золота звада (прислів'я); Під такий розрух у землі руській, на Вкраїні, надвинулась із далеких абийських степів орда татарська (П. Куліш); Головнії два ватажки Половецького народу Розійшлися в своїх планах І зчинили злу незгоду (І. Франко); На захист князів Острозьких примчав (Вишневецький), як на свято. То більше, що з реєстровцями Косинського мав свої незлагоди (І. Ле); У папері було написано, що Зінько баламутний чоловік, що він чинить у громаді всякий нелад, підбурює молодих повставати проти статечних людей і раз у раз бунтує народ (Б. Грінченко); — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас.., Щоб молодечую Згоду зірвать (І. Франко); Збирається в місті за радою рада, Та згоди немає, панує розрада (Леся Українка); А князі про те не дбали, Самі між собою розладдя кували (Панас Мирний); Вже не вугликами-жаринками жевріла міжусобиця-сварка, а багаттям палала (А. Хижняк); Забув Херсонес про минулу лиху годину, ще дужче почав багатіть; і знов у йому, як бувало, усобиці яро киплять, роздирають громадське життя Херсонеса (Дніпрова Чайка).