челядна

ЧЕЛЯ́ДНЯ іст. (приміщення для слуг та наймитів), ЧЕЛЯ́ДНА, ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКА, ЛЮ́ДСЬКА́, ЛЮ́ДСЬКА́ ХА́ТА, ЛАКЕ́ЙСЬКА (приміщення для лакеїв). А в челядні саме сідали вечеряти (З. Тулуб); — Зайди в челядницьку, старче, та скажи, щоб дали тобі попоїсти (Ф. Бурлака); У людській, коли Артем з Тимохою в супроводі Горпини зайшли туди, майже всі наймити-одинаки були вже в зборі (А. Головко); На другім кінці палацу, у лакейській, нудили світом без роботи Петро, Вареників син, та Іван Шкляр (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челядна — ЧЕЛЯ́ДНА, ної, ж., іст. Те саме, що челя́дня. Жінка молодого господаря показалася тільки на хвилину привітатися і довідатися, що з батьком, і потім вийшла у челядну до малої дитини (О. Маковей). Словник української мови у 20 томах
  2. челядна — челя́дна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. челядна — -ної, ж., іст. Те саме, що челядня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. челядна — ЧЕЛЯ́ДНА, ної, ж., іст. Те саме, що челя́дня. Жінка молодого господаря показалася тільки на хвилину привітатися і довідатися, що з батьком, і потім вийшла у челядну до малої дитини (Мак., Вибр., 1954, 344). Словник української мови в 11 томах