черевань
ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); — Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... — На здоров'ячко, гладуне, — крізь зуби процідив Мар'ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); — Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, — лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- черевань — Пузань, гладун, товстун, о. барило Словник синонімів Караванського
- черевань — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- черевань — ЧЕРЕВА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина; пузань. Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); А Гриць як влип поглядом у череваня... Словник української мови у 20 томах
- черевань — черева́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- черевань — -я, ч., розм. Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черевань — ЧЕРЕВА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина. Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Вовчок, I, 1955, 262); А Гриць як влип поглядом у череваня... Словник української мови в 11 томах
- черевань — Черевань, -ня м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20. Словник української мови Грінченка