черевань

Значення в інших словниках

1. черевань — див. гладкий Словник синонімів Вусика
2. черевань — ЧЕРЕВА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина; пузань. Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); А Гриць як влип поглядом у череваня... Словник української мови у 20 томах
3. черевань — черева́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
4. черевань — -я, ч., розм. Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. черевань — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Словник синонімів української мови
6. черевань — ЧЕРЕВА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великим черевом (перев. чоловічої статі); надто гладка людина. Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Вовчок, I, 1955, 262); А Гриць як влип поглядом у череваня... Словник української мови в 11 томах
7. черевань — Черевань, -ня м. 1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38. 2) = череванька. Вх. Пч. II. 20. Словник української мови Грінченка