1. Словник синонімів української мови

черевина

ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О. Донченко); Гафійка чухала їм (свиням) животи (М. Коцюбинський); Бідний з праці рветься — багатому черево дметься (прислів'я); Облизався неборака, Та меншого в пузо — Аж загуло!.. (Т. Шевченко); — Не подобає воїну, не учинивши подвигу.., утробу свою насищати (Я. Баш); На піч мене пустіть, на саму середину загріть черевину (Словник Б. Грінченка); Будь лоно прокляте, що ворога зносило (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черевина — ЧЕРЕВИ́НА, и, ж., розм. 1. Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки. Порвану кулею черевину він [Біляєв] знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серцю нормальний пульс (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  2. черевина — череви́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. черевина — -и, ж., розм. 1》 Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки. 2》 Те саме, що черево 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черевина — ЧЕРЕВИ́НА, и, ж., розм. 1. Шкіра і підшкірна жирова тканина, що облягає кишки. Порвану кулею черевину він [Біляєв] знову стулив докупи, як чародій, вдмухнув у приречену на смерть людину життя, повернув серцю нормальний пульс (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах
  5. черевина — Череви́на, -ни ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину. Шух. І. 97. Словник української мови Грінченка