четверня
ЧЕТВЕРИ́К (четверо коней в одному запрягу), ЧЕТВІ́РКА, ЧЕТВЕРНЯ́, ЧВІ́РКА діал. А позад нас їхала хура четвериком (М. Кропивницький); Тут, на березі Золотого Рогу, вже стояла запряжена четвіркою коней, оббита оксамитами й прикрашена самоцвітами колісниця (С. Скляренко); Четверня добрих коней несла легенький фаетон ніби на руках (І. Нечуй-Левицький); Багаті бояри з Молдавії враз із своїми молодими дружинами приїздили гарними оксамитно-чорними чвірками, в посрібленій упряжці (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четверня — див. ЧВІРКА, (у матері) четверо немовлят Словник синонімів Караванського
- четверня — ЧЕТВЕРНЯ́, і́, ж. Те саме, що четвери́к 2. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати; гладкі та високі коні важко гупали своїми копитами об суху землю (Панас Мирний); Княжа четверня під Івановими руками йшла, мов степовий вітер, легко, згідливо, без ніякої втоми (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- четверня — четверня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- четверня — -і, ж. Те саме, що четверик 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- четверня — Четверня́, -ні́, -не́ю; -верні́, -ре́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- четверня — ЧЕТВЕРНЯ́, і́, ж. Те саме, що четвери́к 2. Аж ось почали у город четвернею ридвани в’їжджати; гладкі та високі коні важко гупали своїми копитами об суху землю (Мирний, III, 1954, 256); Княжа четверня під Івановими руками йшла, мов степовий вітер... Словник української мови в 11 томах
- четверня — Четверня, -ні ж. Четверка. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22. Словник української мови Грінченка