1. Словник української мови в 11 томах

четверня

ЧЕТВЕРНЯ́, і́, ж. Те саме, що четвери́к 2.

Аж ось почали у город четвернею ридвани в’їжджати; гладкі та високі коні важко гупали своїми копитами об суху землю (Мирний, III, 1954, 256);

Княжа четверня під Івановими руками йшла, мов степовий вітер, легко, згідливо, без ніякої втоми (Фр., III, 1950, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четверня — див. ЧВІРКА, (у матері) четверо немовлят Словник синонімів Караванського
  2. четверня — ЧЕТВЕРНЯ́, і́, ж. Те саме, що четвери́к 2. Аж ось почали у город четвернею ридвани в'їжджати; гладкі та високі коні важко гупали своїми копитами об суху землю (Панас Мирний); Княжа четверня під Івановими руками йшла, мов степовий вітер, легко, згідливо, без ніякої втоми (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. четверня — четверня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. четверня — -і, ж. Те саме, що четверик 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. четверня — ЧЕТВЕРИ́К (четверо коней в одному запрягу), ЧЕТВІ́РКА, ЧЕТВЕРНЯ́, ЧВІ́РКА діал. А позад нас їхала хура четвериком (М. Кропивницький); Тут, на березі Золотого Рогу, вже стояла запряжена четвіркою коней... Словник синонімів української мови
  6. четверня — Четверня́, -ні́, -не́ю; -верні́, -ре́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. четверня — Четверня, -ні ж. Четверка. Пан четвернею пробіжить. МВ. І. 22. Словник української мови Грінченка