чикрижити

РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). — Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); (Настя:) Сьогодні визвірився (Хома), кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); — Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).

СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм., ОБСКУБУВАТИ розм. (невміло або необережно стригти). — Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони (вуса) вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).