чикнути

РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев. ножем, ножицями); ПИЛЯ́ТИ (пилкою). — Док.: різну́ти, порі́зати, нарі́зати, покра́яти, покре́мсати, покарбува́ти, побатува́ти, розбатува́ти, чи́кнути, ша́ркнути, попиля́ти. Покликали його раз до двору дрова різати (М. Коцюбинський); Льотчик.. почав неквапом нарізати на сковороді яєчню (О. Гончар); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси, щось краю ножиком (Г. Хоткевич); (Настя:) Сьогодні визвірився (Хома), кричав, що Соломії якось-то багато сала поклала і пшона, каже, багато... Я міряю, каже, а ти батуєш! (І. Карпенко-Карий); — Дозволь чикнути собі на пам'ять оцей гарненький локон... (О. Гончар); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки (І. Рябокляч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чикнути — ЧИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, немо́, нете́, док., кого, що і без прям. дод., розм. Однокр. до чи́кати 1. Роман не зоглядівся, як Соломія чикнула ножицями, одтяла йому .. бурці з одного боку, а потім одшматувала клапоть русявої бороди (І. Словник української мови у 20 томах
  2. чикнути — чикну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чикнути — -ну, -неш, перех. і неперех., розм. Однокр. до чикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чикнути — ЧИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, перех. і неперех., розм. Однокр. до чи́кати. Роман не зоглядівся, як Соломія чикнула ножицями, одтяла йому.. бурці з одного боку, а потім одшматувала клапоть русявої бороди (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. чикнути — Чикнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця. Драг. 2. Словник української мови Грінченка