чистець

ЧИСТОТІ́Л бот., ГЛАДУ́ШНИК діал., ЧИСТЕ́ЦЬ діал., ЧИ́СТИК (ЧИСТЯ́К) діал. Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистець — ЧИСТЕ́ЦЬ¹, тцю́, ч., бот. 1. Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих, квітки якої зібрані в колосоподібні суцвіття. Біла та рожева конюшина, волошка лучна, кульбаба, шавлія, чистець прямий тощо можуть давати значний взяток для бджіл (з наук. Словник української мови у 20 томах
  2. чистець — чисте́ць іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  3. чистець — «чистилище», очищаючий вогонь, якому за вченням католицької церкви піддаються душі померлих (див. пуркгаторіум) Словник застарілих та маловживаних слів
  4. чистець — -тцю, ч., бот. Трав'яниста рослина родини губоцвітих, квітки якої зібрані в колосоподібні суцвіття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чистець — ЧИСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч., бот. (Stachys L.). Трав’яниста рослина родини губоцвітих, квітки якої зібрані в колосоподібні суцвіття. Біла та рожева конюшина, волошка лучна, кульбаба, шавлія, чистець прямий тощо можуть давати значний взяток для бджіл (Колг. енц., II, 1950, 30). Словник української мови в 11 томах
  6. чистець — Чистець, -тцю́ м. раст. a) Draba verna L. ЗЮЗО. I. 177. б) Galium Mollugo L. ЗЮЗО. I. 177. в) Orobus alus L. ЗЮЗО. г) Stellaria Holbostea L. ЗЮЗО. I. 177. д) Stachys recta L. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. e) — лісовий. Statice Holostea L. ЗЮЗО. I. 137. Словник української мови Грінченка