чмакати

ЧА́ВКАТИ (про болото, твань, трясовину тощо), ЧАВКОТІ́ТИ підсил., ЧВА́КАТИ, ЧВАКОТІ́ТИ підсил., ЧМО́КАТИ, ЦМО́КАТИ, ЧВЯ́КАТИ розм., ЧМА́КАТИ розм., ЧМАКОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: ча́вкнути, чва́кнути, чмо́кнути, цмо́кнути. Під ногами чавкала багнюка (Ю. Збанацький); У ногах чавкотіла холодна вода (С. Чорнобривець); Брудно-сіре вариво з мокрого снігу чвакає під черевиками (В. Дрозд); Під ногами чвакотить болотяна твань (А. Хижняк); Прийшла весна і відтала земля стигло чмокала під ногами (В. Собко); Здавалося — йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ (О. Гончар); Драглисте багно огидно чвякало під ногами (Григорій Тютюнник); Знову форсуємо темряву. Аж злість розбирає. А мокрі! — вже й під білизною чмакотить (Я. Баш). — Пор. 2. хлю́пати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чмакати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  2. чмакати — ЧМА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ча́вкати. Трохи його жінка вколола отим словом, але він возив далі сметану з миски. – Чмакає, як штири [чотири] свині. Боже, боже, таку маєш гямбу [губу] нехарапутну, як у старої конини. (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. чмакати — чма́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чмакати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що чавкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чмакати — ЧМА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ча́вкати. Словник української мови в 11 томах
  6. чмакати — Чмакати, -каю, -єш гл. Чавкать. Словник української мови Грінченка