чмакотіти

ЧА́ВКАТИ (про болото, твань, трясовину тощо), ЧАВКОТІ́ТИ підсил., ЧВА́КАТИ, ЧВАКОТІ́ТИ підсил., ЧМО́КАТИ, ЦМО́КАТИ, ЧВЯ́КАТИ розм., ЧМА́КАТИ розм., ЧМАКОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: ча́вкнути, чва́кнути, чмо́кнути, цмо́кнути. Під ногами чавкала багнюка (Ю. Збанацький); У ногах чавкотіла холодна вода (С. Чорнобривець); Брудно-сіре вариво з мокрого снігу чвакає під черевиками (В. Дрозд); Під ногами чвакотить болотяна твань (А. Хижняк); Прийшла весна і відтала земля стигло чмокала під ногами (В. Собко); Здавалося — йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ (О. Гончар); Драглисте багно огидно чвякало під ногами (Григорій Тютюнник); Знову форсуємо темряву. Аж злість розбирає. А мокрі! — вже й під білизною чмакотить (Я. Баш). — Пор. 2. хлю́пати.