човгнути

ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док.: чо́вгнути, ша́ркнути, шу́рхнути, шурхонути підсил. шу́ркнути, шурнути, шкрьо́бнути. По підлозі човгають десятки ніг (М. Чабанівський); Поверх нашвидку зроблених верстатів лежали обаполи, глиці, а по них ритмічно човгали фуганки (І. Кириленко); Хтось ішов по тротуару знизу, кілька пар, чувся сміх, підошви шаркали по асфальту (П. Загребельний); Троє піратів, порадившись, пішли з капітанського містка до радіорубки. Ось їх кроки шаркотять уже по шлюпдеку (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. човгнути — ЧО́ВГНУТИ, ну, неш, док., чим і без дод. Однокр. до чо́вгати. Він повернувся, човгнувши кульгавою ногою по підлозі, мов полозком, і пішов геть (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  2. човгнути — чо́вгнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. човгнути — -ну, -неш, док., чим і без додатка. Однокр. до човгати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. човгнути — ЧО́ВГНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка. Однокр. до чо́вгати. Він повернувся, човгнувши кульгавою ногою по підлозі, мов полозком, і пішов геть (Добр., Очак. розмир, 1965, 278). Словник української мови в 11 томах