чорноволосий
БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Жагучий брюнет (Григорій Тютюнник); — А хто ж той чорнявий, що за столом? (М. Коцюбинський); — Не знаю, — одказав чорноголовий (Панас Мирний); Ще до того, як розреготався шофер, Віра Андріївна зрозуміла — з них грошей не візьмуть, чорночубий просто вирішив відплатити Гучці за театр (Ю. Мушкетик).
БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВА розм., ЧОРНЯ́ВКА розм., ЧОРНОВОЛО́СА розм., ЧОРНОГОЛО́ВА розм., ЧОРНОКО́СА розм., ЧО́РНА розм. Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І. Франко); — Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі, — промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (І. Нечуй-Левицький); На камені узбіччя сиділа струнка чорнявка у довгій мережаній мірті та червоній опинці з багатим бурштиновим намистом на шиї (Ю. Опільський).
Значення в інших словниках
- чорноволосий — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорноволосий — ЧОРНОВОЛО́СИЙ, а, е. Який має чорне волосся, з чорним волоссям; брюнет. На чорноволосій голові неначе цвів вінок квіток (І. Нечуй-Левицький); При ногах діда, скулившися вдвоє, мов песик, лежав невеликий чорноволосий хлопчик в чорних міських штанах (І. Словник української мови у 20 томах
- чорноволосий — чорноволо́сий прикметник Орфографічний словник української мови
- чорноволосий — -а, -е. Який має чорне волосся, з чорним волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорноволосий — ЧОРНОВОЛО́СИЙ, а, е. Який має чорне волосся, з чорним волоссям. На чорноволосій голові неначе цвів вінок квіток (Н.-Лев., III, 1956, 16); При ногах діда, скулившися вдвоє, мов песик, лежав невеликий чорноволосий хлопчик в чорних міських штанах (Фр. Словник української мови в 11 томах
- чорноволосий — Чорноволо́сий, -а, -е Черноволосый. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка