чорнішати

ПОЧОРНІ́ТИ (стати чорним, чорнішим), ПОЧОРНІ́ШАТИ, ЗЧОРНІ́ТИ, ПРИЧОРНІ́ТИ розм., УЧОРНІ́ТИ (ВЧОРНІ́ТИ) розм. — Недок.: чорні́ти, чорні́шати. Ой, не зникли золотії терни, тільки почорніли, Ой, не всохли кривавії квіти, тільки помарніли (Леся Українка); На обрію показався дим. Він ішов далекою хмарою, почорнішав, підвівся й загув густо до станції (Ю. Яновський); Доцент Крижень враз засумував, аж зчорнів на виду (П. Загребельний); Текля ходила між хлібами, причорніли деякі колоски, жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Старий Чернігів зеленню вчорнів (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнішати — ЧОРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що чорні́ти 1. Ніч густішала й чорнішала (І. Нечуй-Левицький); Вогнетривкі рослини... Чи можливе таке? Виходить, так. Це – відомі нам плющ, розмарин. Вони не горять, а лиш чорнішають (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. чорнішати — чорні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. чорнішати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися чорним (у 1-3, 8 знач.), чорнішим; темнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорнішати — Чорні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чорнішати — ЧОРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися чорним (у 1-3, 8 знач.), чорнішим; темнішати. Ніч густішала й чорнішала (Н.-Лев., VII, 1966, 8); Вогнетривкі рослини… Чи можливе таке? Виходить, так. Це — відомі нам плющ, розмарин. Вони не горять, а лиш чорнішають (Наука.., 12, 1965, 44). Словник української мови в 11 томах