чужосторонній

ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. — на вулицях маніфестації, братання з іноземними матросами (О. Гончар); Надходять люди і тріском мов чужоземних заглушують море (М. Коцюбинський); Франко, як відомо, знав багато чужих мов (В. Самійленко); Узнав Данилко про городи руські. І про чужинські городи оповідав Мирослав (А. Хижняк); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Вони давно позмінювали свої прізвища, що різали смак своїм чужинницьким походженням (Мирослав Ірчан); Хотів би я всі мови знати,.. Щоб не вставляти, як перлини, У перстень рим чужинні звуки, А слово в слово перелити (Д. Павличко); Щодня короля одвідували чужоземські посланці (І. Нечуй-Левицький); В училищі тому опріч науки, належної до правництва, учено теж чужосторонніх мов (Олена Пчілка); Маркграф, забувши й про жону свою чужинецьку, мотався від замку до замку, жадібно перелічував посаг (П. Загребельний). — Пор. іншомо́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужосторонній — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужосторонній — див. чужоземець, чужак, бродяга Словник чужослів Павло Штепа
  3. чужосторонній — ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм. 1. Стос. до чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін.; іноземний. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний... А він не з нашого села був, геть із чужого .. Словник української мови у 20 томах
  4. чужосторонній — чужосторо́нній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  5. чужосторонній — -я, -є, розм. 1》 З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. 2》 Який не перебуває в тісних родинних зв'язках, у близьких стосунках, далекий від кого-небудь; чужий, сторонній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чужосторонній — Чужосторо́нній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чужосторонній — ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм. 1. З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний… А він не з нашого села був, геть із чужого.. Словник української мови в 11 томах
  8. чужосторонній — Чужосторонній, -я, -є Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.). Словник української мови Грінченка