Значення в інших словниках

  1. чужосторонній — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужосторонній — ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм. 1. Стос. до чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін.; іноземний. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний... А він не з нашого села був, геть із чужого .. Словник української мови у 20 томах
  3. чужосторонній — чужосторо́нній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. чужосторонній — -я, -є, розм. 1》 З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. 2》 Який не перебуває в тісних родинних зв'язках, у близьких стосунках, далекий від кого-небудь; чужий, сторонній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужосторонній — ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. Словник синонімів української мови
  6. чужосторонній — Чужосторо́нній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чужосторонній — ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм. 1. З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний… А він не з нашого села був, геть із чужого.. Словник української мови в 11 томах
  8. чужосторонній — Чужосторонній, -я, -є Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.). Словник української мови Грінченка