1. Словник синонімів української мови

чукикати

ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ рідко) (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИ розм., ЧУ́КАТИ розм., ГУ́ЦАТИ розм., ГУЦИ́КАТИ розм., ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідко) розм. (перев. дитину на руках або колінах). — Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути (ги́цнути). Підкидав (легінь) топірчик високо вверх і ловив (Г. Хоткевич); Червоно-жовту і масну, як сир, Він голову підкидує відразу, Щось зжовує, неначе слинить фразу (М. Бажан); Вона висмикнула дитину з рук Шмалька й почала її чукикати (С. Чорнобривець); Олексій Федотович чукав на руках малого Олеся (В. Речмедін); Вона то гуцала його, то плескала по круглих щоках руками (Панас Мирний); Взяла (Люба) дитину з невмілих рук молодиці і почала її гуцикати (М. Стельмах); Якийсь заводіяка, заграючи з молодою матір'ю, бере її пикатого синка і гецає на руках (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чукикати — ЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм. Забавляючи, підкидати на руках, ногах дитину і промовляти при цьому слово “чук-чуки”; гуцати. – А що ж се Хведора досі немає?... Словник української мови у 20 томах
  2. чукикати — чуки́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чукикати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Забавляючи, підкидати на руках, ногах дитину і промовляти при цьому слово "чукчуки"; гуцати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чукикати — ЧУКИ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Забавляючи, підкидати на руках, ногах дитину і промовляти при цьому слово "чук-чуки"; гуцати. — А що ж се Хведора досі немає?... Словник української мови в 11 томах
  5. чукикати — Чукикати, -каю, -єш гл. = чукати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка