чуркотіти
ДЗЮРЧА́ТИ (про текучу воду — утворювати монотонні булькотливі звуки), ДЗЮРКОТА́ТИ (ДЗЮРКОТІ́ТИ), ЖУРЧА́ТИ, БУРЧА́ТИ розм., БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., РОПТА́ТИ діал., ЧУ́РКАТИ діал., ЧУРКОТІ́ТИ діал.; БРИНІ́ТИ, ЖЕБОНІ́ТИ розм. (високо, тоненько). Дзвінко спадала вода у мідні кухлі, весело дзюрчала живим струмочком (М. Коцюбинський); Тануть снігу полотнища білі, Струмені дзюркочуть з опівдня (А. Малишко); Стиха дзюркотять струмочки з під талого снігу (С. Васильченко); В поточині вода журчить та мечеться з каменя на камінь (Марко Черемшина); В холодках водомети перлистую пісню свою буркотали (Дніпрова Чайка); Хвилі розходяться перед байдаком, а ззаду знов, буркочучи, зливаються (П. Куліш); Блищить вода червоно і тихо леліє — не ропче (Марко Вовчок); Хвиля срібного фонтану Плеще та бринить (А. Кримський); Вони забрели під навислу, всю в лишаюватих мохах скелю, де жебонів струмок (Ю. Бедзик). — Пор. бу́лькати.
Значення в інших словниках
- чуркотіти — див. лити Словник синонімів Вусика
- чуркотіти — ЧУРКОТІ́ТИ, оти́ть, недок., діал. Дзюркотіти, дзюрчати. Чуркотить вода в струмку. Словник української мови у 20 томах
- чуркотіти — чуркоті́ти дієслово недоконаного виду дзюркотіти діал. Орфографічний словник української мови
- чуркотіти — -отить, недок., діал. Дзюркотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чуркотіти — ЧУРКОТІ́ТИ, оти́ть, недок., діал. Дзюркотіти. Словник української мови в 11 томах