1. Словник синонімів української мови

чіпок

ОЧІ́ПОК (старовинний головний убір заміжньої жінки), ЧЕПЕ́ЦЬ, ЧІПЕ́ЦЬ, ЧІПО́К розм., КИ́ЧКА діал.; ЧУ́ШКА діал. (різновид цього убору); КОРА́БЛИК (з піднятою передньою і задньою частинами). — І мати моя носила очіпок на голові, і я зав'язуватимусь в чушку вже й до смерті (І. Нечуй-Левицький); Чужій жінці чепець везу, а своїй забув-єм (коломийка); Підстаркувата пані.. у рожевому чіпці, з скельцями на очах, що блиснули на сонці, підійшла до вікна (Л. Юхвід); Вийшла матушка, ще молода на взір, чорнява, в білому простенькому чіпкові (І. Нечуй-Левицький); З-під кички пробивалося два пасма волосся (М. Стельмах); Поважно виходили молодиці з корабликом на голові,.. взявшись у боки, виступали поодинці й вибивали гопака (О. Полторацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіпок — ЧІПО́К¹, пка́, ч. Зменш. до чіп¹. Ганна підбігла на хвилину до бігунків, щоб напитися води з барильця, вмощеного позаду, стала на коліна, одіткнула чіпок, припала вустами до цівки (Ю. Яновський); * У порівн. – О-о, знову наша сосна! Як тісно .. Словник української мови у 20 томах
  2. чіпок — чіпо́к 1 іменник чоловічого роду від: чіп — пробка; кілочок; стержень; шип чіпо́к 2 іменник чоловічого роду очіпок розм. Орфографічний словник української мови
  3. чіпок — (-пка) ч.; мол. Те саме, що чувак. ПСУМС, 78. Словник жарґонної лексики української мови
  4. чіпок — I -пка, ч. Зменш. до чіп I. II -пка, ч., розм. Те саме, що очіпок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чіпок — Чіпо́к, -пка́; -пки́, -пкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чіпок — ЧІПО́К¹, пка́, ч. Зменш. до чіп¹. Ганна підбігла на хвилину до бігунків, щоб напитися води з барильця, вмощеного позаду, стала на коліна, одіткнула чіпок, припала вустами до цівки (Ю. Янов., Мир, 1956, 98). ЧІПО́К², пка́, ч., розм. Те саме, що очі́пок. Словник української мови в 11 томах
  7. чіпок — Чіпо́к, -пка м. 1) ум. отъ чіп. 2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Г. Барв. 148. ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. Грин. III. 548. Словник української мови Грінченка