1. Словник синонімів української мови

шалька

ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Шевченко); За плечима чимала шкуратяна сума (Д. Мордовець); Козаки підголювали чуби, діставали з кайстрів чисті сорочки (П. Панч); Чия ж тота дівчинонька, чи не пана майстра, На голові два ґердани, через плечі тайстра (коломийка); — Ільку, ти піди додому, візьми дві тайстрини, положи хліба й сала, якщо є, а я тебе чекатиму біля могили (М. Томчаній); До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (І. Ле); Грицько примостив сидір у головах, обхопив його поміцніше руками й одразу ж заснув (А. Дімаров). — Пор. су́мка.

ША́ЛЬКА (тарілка в терезах), ША́ЛЯ рідше, ША́ЙКА діал. Тривожні і заспокійливі думки переважували одна одну, як шальки на висячих терезах (М. Стельмах); Громадськість я малював Фемідою з терезами в руках. На одну з шаль мені ніяк не терпілось покласти хоч морського камінця на мою користь (Ю. Яновський); Коромисло.. крутнулось на її широких плечах, неначе почеплені на бантині терези з двома шайками (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалька — (терезів) тарілка; мн. ШАЛЬКИ і ШАЛІ, терезки. Словник синонімів Караванського
  2. шалька — ША́ЛЬКА¹, и, ж. 1. Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі. Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (З. Словник української мови у 20 томах
  3. шалька — ша́лька 1 іменник жіночого роду тарілка; торба — діал. ша́лька 2 іменник жіночого роду хустка Орфографічний словник української мови
  4. шалька — I -и, ж. 1》 Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі. 2》 діал. Шанька (у 2 знач.). II -и, ж. Зменш.-пестл. до шаль I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шалька — Ша́лька, -льки, -льці; ша́льки, ша́льок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шалька — ША́ЛЬКА¹, и, ж. 1. Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі. Сафар вивів Настю й посадив її на одну з шальок, а на другу почали сипати золото (Тулуб, Людолови, І, 1957, 225); Особливість [крутильних] терезів полягає в тому... Словник української мови в 11 томах
  7. шалька — Шалька, -ки ж. 1) Чашка на вѣсахъ. мн. шальки. Маленькіе вѣсы. І все на шальках розважали. Котл. Ен. VI. 86. 2) Мѣшокъ, въ которомъ дается овесъ лошадямъ. Черном. Словник української мови Грінченка