1. Словник синонімів української мови

шановний

ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст. — Чи дозволиш мені просити твоєї руки в твого шановного ясновельможного панотця? (І. Нечуй-Левицький); Батько був поважаний та шанований чоловік, роботяга, яких на світі мало (Ю. Збанацький); Людям літнім і поважним він шанобливо тримав стремена (З. Тулуб); (Годвінсон:) Вас поважаючи, Едіто гідна, я зостаюсь (Леся Українка); — А хто ж вони, батьки твої старі? Либонь, поштиві ґазди та багаті (С. Голованівський); — Дякую щиро, громадо чесна! — зворушено сказав Грицько Авраменко (А. Головко); (Люцій:) Велебний отче, невже оце твоє останнє слово? (Леся Українка); Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную громаду Докупи скликали (Т. Шевченко); А я роду не такого, щоб любила ледачого, а я роду вашецького, — люблю сина отецького (Словник Б. Грінченка); Каже милий, що ми будем Жити-панувати, І величні з нами люде — Знай бенкетувати (П. Куліш).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шановний — (який гідний пошани) поважаний, поважний, гідний, поштивий, (до духовних осіб) чесний, велебний. Словник синонімів Полюги
  2. шановний — Поважний; (пане!, як зв.) дорогий, ласкавий, поважаний, с. вельмишановний, г. вельмиповажаний, ф. люб'язний. Словник синонімів Караванського
  3. шановний — I вельмишановний, високоповажний, високошановний, добродій, поважний, почесний, празнуваний (нар.), шанований II див. бажаний Словник синонімів Вусика
  4. шановний — [шаноўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. шановний — ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують. Жив-поживав козак заможний Клим .. Шановний, добрий чоловік (Л. Глібов); – Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній .. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний... Словник української мови у 20 томах
  6. шановний — шано́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. шановний — -а, -е. Якого поважають, шанують. || Уживається як складова частина ввічливого звертання. || Уживається для вираження фамільярної оцінки кого-, чого-небудь. || у знач. ім. шановний, -ного, ч.; шановна, -ної, ж. Той, кого поважають, шанують (перев. у звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шановний — Шано́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шановний — ШАНО́ВНИЙ, а, е. Якого поважають, шанують. Жив-поживав козак заможний Клим.. Шановний, добрий чоловік (Гл., Вибр., 1951, 100); — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній.. Словник української мови в 11 томах
  10. шановний — Шановний, -а, -е Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому. МВ. ІІ. 177. Словник української мови Грінченка