шелюг
ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. (зарості лози); ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К (зарості верб або верболозу). З берега у воду зазирали.. кущі ліщини та верболозу (Д. Ткач); Обидва береги оперезались рядками густих зелених ліз (І. Нечуй-Левицький); Заходив (Славко) у лозину, що росла над потоком, продирався крізь ту лозину (Лесь Мартович); З далеких гір потягло вітром — листя талу зашелестіло тихо (О. Десняк); І ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (М. Костомаров); Хвилин з десять ідемо піском, вкритим густими кущами шелюги (П. Колесник); Ліворуч у шелюзі гребля біліє (І. Вирган); Кущі красноталю; Крики линуть з хащів лозняку (Ю. Смолич); Втягнувши піроги в густе лозиння, він рушив одному йому відомою дорогою (Ю. Бедзик); Весняна повідь підхопила його (човен) й понесла.. крізь чудові зарості вербняку й лози (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- шелюг — Найдрібніша монета [IV] Словник з творів Івана Франка
- шелюг — ШЕ́ЛЮГ¹, а, ч. Те саме, що ше́ляг. ШЕ́ЛЮГ², у, ч., рідко. Те саме, що шелюга́. Соснові бори і піски, зарослі червоним шелюгом, яблуневі і вишневі сади, родючі суглинки і супіски .. – все це можна зустріти в областях республіки (І. Словник української мови у 20 томах
- шелюг — ше́люг 1 іменник чоловічого роду шеляг ше́люг 2 іменник чоловічого роду верба рідко Орфографічний словник української мови
- шелюг — шелюг, шеляг дрібна монета, що дорівнювала 3 грошам Словник застарілих та маловживаних слів
- шелюг — I -а, ч. Те саме, що шеляг. II -у, ч., рідко. Те саме, що шелюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шелюг — ШЕ́ЛЮГ¹, а, ч. Те саме, що ше́ляг. ШЕ́ЛЮГ², у, ч., рідко. Те саме, що шелюга́. Соснові бори і піски, зарослі червоним шелюгом, яблуневі і вишневі сади, родючі суглинки і супіски..— все це можна зустріти в областях республіки (Цюпа, Україна.., 1960, 145). Словник української мови в 11 томах
- шелюг — Шелюг, -га м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169. Словник української мови Грінченка