шепеляти
ШЕПЕЛЯ́ВИТИ (вимовляти свистячі звуки як шиплячі; говорити з такою вимовою), ПРИШІ́ПТУВАТИ, ШЕПЕЛЯ́ТИ розм., ША́МКАТИ розм., ШАМКОТІ́ТИ розм., ША́ВКАТИ розм., ШАВКОТІ́ТИ розм., ШЕКЕРЯ́ВИТИ діал., ШЕКЕРЯ́ТИ діал. — Док.: прошепеля́вити, прошепеля́ти, проша́мкати, прошамкоті́ти, проша́вкати, прошавкоті́ти, прошекеря́вити, прошекеря́ти. Слободянюкові недавно вирвали передні верхні зуби,.. капітан шепелявив (Л. Первомайський); Копронідос.. в розмові примішував великоруські слова й шепелявив, як шепеляють греки, що родились і зросли в Росії (І. Нечуй-Левицький); Гострить смерть об камінь косу.. Шамкає глухо: — Збирайся... Пора... (Л. Костенко); Губи спочатку лише тремтіли, потім почали щось нероздільне шамкотіти (І. Ле); Батюшка ще довго говорив на цю тему, шавкаючи беззубим ротом (Б. Грінченко); Посмоктуючи цигарку, шекерявив якусь побрехеньку Полікарп Сергієнко (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- шепеляти — ШЕПЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що шепеля́вити. Копронідос .. в розмові примішував великоруські слова й шепеляв, як шепеляють греки, що родились і зросли не в Росії (І. Нечуй-Левицький); Хибували йому всі передні зуби. Через те шепеляв (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- шепеляти — шепеля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шепеляти — -яю, -яєш, недок., розм. Те саме, що шепелявити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шепеляти — Шепеля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шепеляти — ШЕПЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що шепеля́вити. Копронідос.. в розмові примішував великоруські слова й шепеляв, як шепеляють греки, що родились і зросли не в Росії (Н.-Лев., III, 1956, 364); Хибували йому всі передні зуби. Через те шепеляв (Март., Тв., 1954, 235). Словник української мови в 11 томах
- шепеляти — Шепеля́ти, -ля́ю, -єш гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179. Словник української мови Грінченка