шеренга
I. СТРІЙ (група вишикуваних і повернених обличчями в один бік людей), ЛА́ВА, ШЕРЕ́НГА, ШЕРЕ́ГА, ШЕ́РЕ́Г рідше, РЯД, ЛІНІ́ЙКА, ШИК заст., БАТО́ВА (БАТА́ВА) заст. За хвилину друзі явилися Кривенкові і стали в стрій (І. Микитенко); Чіткими лавами проходили перед царем та воєводами стрілецькі полки (Н. Рибак); Сильні, мужні і веселі бійці — розвідники в різноманітній одежі, з автоматами стояли в одній шерензі (П. Автомонов); Від кляштора показалися попелясто-сині шереги стрілецького батальйону з приладнаними до рушниць багнетами (Д. Бедзик); Все далі й далі кроків дзенькіт.. Штик за штиком, за рядом ряд... (В. Сосюра); — Училище, р-ренєсь! — заволав воєнрук Вітковський.. Лінійка заніміла (Григір Тютюнник); Козаки стояли під муром в бойовому шику, лавою (М. Старицький); Наближаються батави війська (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- шеренга — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
- шеренга — [шеиренга] -нгие, д. і м. -н'з'і, р. мн. -енг Орфоепічний словник української мови
- шеренга — Лава, див. ряд, шпалера Словник чужослів Павло Штепа
- шеренга — ШЕРЕ́НГА, и, ж. 1. Група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчями в один бік (перев. про військових); стрій. Капітан Скаржинський обійшов мовчазну шеренгу солдатів (О. Словник української мови у 20 томах
- шеренга — шере́нга іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шеренга — -и, ж. 1》 Група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчями в один бік (перев. про військових); стрій. || Ряд кого-небудь, хто в такий спосіб рухається, виконує якусь роботу тощо. || Ряд, одна лінія якихось предметів. Вишиковуватися в шеренгу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шеренга — Шере́нга, -ги, -зі; -ре́нги, шере́нг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шеренга — ШЕРЕ́НГА, и, ж. 1. Група людей, вишикуваних в один ряд і повернених обличчями в один бік (перев. про військових); стрій. Затаївши подих, ловлячи кожне слово Щорса, стояли шеренги бійців (Десняк, Вибр. Словник української мови в 11 томах