шеф

НАЧА́ЛЬНИК (службова особа, що очолює що-небудь, завідує чимось), НАЧА́ЛЬСТВО розм., часто жарт.-ірон. або зневажл., ПРИНЦИПА́Л заст., ірон., ЗВЕ́РХНИК діал.; ПАТРО́Н, ШЕФ, БОС (керівник фірми, підприємства, установи, відділу тощо; керівник узагалі — часто вжив. як жарт.-ірон.). Начальник станції; Начальник військового училища; З п'яних очей він уявляв себе графом, великим начальником (М. Коцюбинський); — Хіба ти не знаєш, якого родича маю?.. Та він у мене знаєш хто? ..Начальство (А. Шиян); Таня застругала останній олівець.. і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Я був тільки гід та тлумач.. В мої обов'язки входило лише виконувати доручення моїх патронів (Ю. Смолич); На нью-йоркській біржі ще з весни агенти Мак-Келлі скуповують для свого шефа акції на донецькі шахти (О. Гончар). — Пор. керівни́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

шеф — Шеф секційний: начальник секції, столоначальник [II] Словник з творів Івана Франка
шеф — Шеф. Начальник, голова (спілки) Глубоко горем тронуті ділимо ся сумною вісткою про смерть нашого неоціненого шефа Спілки пана Ігнатия Мільха [... Українська літературна мова на Буковині
шеф — ЗВЕРХНИК, КЕРІВНИК, НАЧАЛЬНИК, (у ресторані) старший кухар Словник синонімів Караванського
шеф — див. керівник; начальник Словник синонімів Вусика
шеф — [шеф] -фа, м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іў Орфоепічний словник української мови
шеф — Голова, керівник, управитель, начолівник, чоловач, див. начальник, лідер, старший Словник чужослів Павло Штепа
шеф — рос. шеф начальник, керівник підприємства, установи. Eкономічна енциклопедія
шеф — ШЕФ, а, ч. 1. Начальник установи, підприємства, відділу тощо. Шеф редакції зараз кинув перо, надів пальто і пішов до друкарні (І. Франко); На чолі Третього відділу стояв генерал Бенкендорф, шеф жандармів... Словник української мови у 20 томах
шеф — шеф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
шеф — (-а) ч. 1. тюр. Начальник колонії. БСРЖ, 688; СЖЗ, 115; ЯБМ, 2, 554. 2. жрм. Начальник, бос. Шеф до себе викликає. (Запис 2000 р.). Югановы, 249. 3. шк. Директор школи. БСРЖ, 688. 4. студ. Керівник курсової або дипломної роботи. БСРЖ, 688. 5. жрм. Словник жарґонної лексики української мови
шеф — -а, ч. 1》 Начальник установи, підприємства, відділу тощо. || Керівник, головний, старший щодо інших, які працюють разом, мають однорідні професії і т. ін. Шеф-редактор — головний редактор друкованого органу, програми радіо- або телебачення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
шеф — (франц. chef – голова, керівник) 1. У капіталістичних країнах загальна назва начальника установи, підприємства, відділу тощо. 2. У царській Росії офіційний попечитель навчального закладу, почесний командир військової частини. Словник іншомовних слів Мельничука
шеф — Шеф, -фа; ше́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шеф — ШЕФ, а, ч. 1. Начальник установи, підприємства, відділу тощо. Шеф редакції зараз кинув перо, надів пальто і пішов до друкарні (Фр. Словник української мови в 11 томах