шкворінь

СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкворінь — ШКВО́РІНЬ, рня, ч., рідко. Те саме, що шво́рінь. Лунко застукали об камінь металеві шкворні (Ю. Збанацький); Позитивну оцінку дістала автоматична лінія для безцентрового шліфування автомобільних шкворнів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. шкворінь — шкво́рінь іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. шкворінь — -рня, ч., рідко. Те саме, що шворінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкворінь — ШКВО́РІНЬ, рня, ч„ рідко. Те саме, що шво́рінь. Лунко застукали об камінь металеві шкворні (Збан., Між.. людьми, 1955, 83); Позитивну оцінку дістала автоматична лінія для безцентрового шліфування автомобільних шкворнів (Веч. Київ, 28.НІ 1968, 4). Словник української мови в 11 томах
  5. шкворінь — Шкворінь, -ня м. = шворінь. Словник української мови Грінченка