шкробати
СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́) (проводити по якійсь поверхні чим-небудь гострим, жорстким, дряпаючи або утворюючи різкі звуки; чистити щось таким чином), СКРОМА́ДИТИ, ШКРЯ́БАТИ, ШКРЯБОТІ́ТИ підсил., ШКРО́БАТИ діал. (скребучи, утворювати різкі звуки). — Док.: поскребти́ (пошкребти́), скребну́ти (шкребну́ти), шкрябну́ти, шкрябону́ти підсил. Одна (собака), добігши до самого віконця, заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю (О. Стороженко); Володька шкребе і чистить Шешеньового коня (Ю. Яновський); Вовтузилися біля столика діти, виразно шкрябали дерев'яними ложками об миску (Г. Епік).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкробати — див. скребти Словник синонімів Вусика
- шкробати — ШКРО́БАТИ, аю, аєш, недок., діал. Скребти (у 1 знач.). Ти думаєш, що я не маю іншої роботи, як для тебе бульбу шкробати? (І. Франко); Кітка.., беззвучно перебігаючи, а відтак шкробаючи нігтями. спуститься десь по стіні й скочить в м'яку пропасть (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- шкробати — шкро́бати дієслово недоконаного виду скребти діал. Орфографічний словник української мови
- шкробати — -аю, -аєш, недок., діал. Скребти (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкробати — ШКРО́БАТИ, аю, аєш, недок., діал. Скребти (у 1 знач.). Ти думаєш, що я не маю іншої роботи, як для тебе бульбу шкробати? (Фр., VII, 1951, 74); Кітка.., беззвучно перебігаючи, а відтак шкробаючи нігтями. спуститься десь по стіні й скочить в м’яку пропасть (Хотк., II, 1966, 133). Словник української мови в 11 томах