шкурний

КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙ розм., ШКУ́РНИЦЬКИЙ розм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ, ПОЖА́ДНИЙ рідко (який пристрасно прагне до збагачення, наживи); МАТЕРІАЛІСТИ́ЧНИЙ розм. (вузько-практичний, раціоналістичний); ГРОШОЛЮ́БНИЙ, ГРОШОЛЮБИ́ВИЙ, СРІБЛОЛЮ́БНИЙ заст. (жадібний на гроші). За Ясногорську Шовкун піклувався з таким же самозабуттям, як колись за її Юрася. Робив це він не з якихось корисливих міркувань, це було його внутрішньою потребою (О. Гончар); Користолюбна й славолюбна Єреміїна душа мучилась, неначе він кипів в окропі в здоровому полум'ї (І. Нечуй-Левицький); Іван не зважав на клопітливі міркування свого меркантильного свата (Ю. Смолич); (Смола:) Громадська робота вища за шкурні інтереси (І. Микитенко); Та коли відчуваєш свою належність до люду.. — тоді позбавляєшся шкурницького, власницького смислу (Є. Гуцало); — Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви (Леся Українка); Твоя мати невільниця своїх матеріалістичних почувань (О. Кобилянська); Грошолюбивий і жорстокий, Октав Пігловський не раз підбивав свого сусіда стати полісовщиком, бо це, як не є, щодня матимеш круглого коповика (М. Стельмах).